ВОРІГ, РОГА,

Воріг, рога, м. = Ворог. Поглянь, Маруся на поріг, то йде дружбонько, воріг твій. Н. п. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 254.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ВОРІЖЕНЬКО, КА, →← ВОНЯТИ, НЯЮ, ЄШ,

T: 215